Розмова з Юлею М╕щенко, фронтвумен "Тал╕ти Кум", в╕дбувалася у яскравий ос╕нн╕й день: жовте листя, гарна погода, ан╕ в╕терцю - справжн╓ "бабине л╕то". Ми сид╕ли на розмальован╕й ус╕ма кольорами райдуги кухн╕ оф╕су "Тал╕ти Кум" ╕ жал╕лися, що в таку погоду не ╕нтерв'ю треба робити, а десь на природ╕ зависати. Але робота - в першу чергу. Нав╕ть якщо б це був останн╕й теплий день осен╕ (а так воно, на жаль, ╕ виявилося, але про це ми д╕зналися трохи п╕зн╕ше). Тим б╕льше, що в "Тал╕ти Кум" набралося багато новин, про як╕ @music хот╕лося д╕знатися з перших рук...

- Юля, розкажи, будь ласка, про новий альбом «Тал╕ти Кум». Ходять чутки, що в╕н вийде вже восени...

- Мен╕ б дуже хот╕лося, щоб до к╕нця осен╕ цей альбом таки з'явився. Дай Бог, щоб у нас все усп╕шно склалося ╕ щоб усе в╕дбулося до к╕нця осен╕. В будь-якому випадку, зараз ми стартували з першим синглом з нового альбому - п╕сня назива╓ться "Л╕тай". Це щось достатньо нове для нас, нове звучання, жорстк╕ше ╕ енерг╕йн╕ше, н╕ж було ран╕ше. Якщо на першому альбом╕ ми дов╕рили продюсування авторитетному Серг╕ю Товстолужському, то з "Л╕тай" ми зробили експеримент ╕ продюсували звук сам╕, ╕ в принцип╕, задоволен╕ результатом. Хоча працювали, знову ж таки, с В╕тал╕╓м Телез╕ним та Серг╕╓м Товстолужським на ╖хн╕й студ╕╖. ╥м ми дов╕ря╓мо, як суперпрофесионалам. Але, власне продюсування звуку на цей раз було нашим. Ми хочемо, щоб воно було ближче до того, чого ми досягли, працюючи з групою в умовах репетиц╕й ╕ концерт╕в. Так само зм╕ню╓ться музика - ста╓ жорстк╕шою ╕ енерг╕йн╕шою, в╕дпов╕дно, зм╕нююся так само ╕ я - бачиш, в мене зараз такий б╕льш жорстк╕ший ╕м╕дж. ╤ мен╕ зда╓ться, що зараз те, що ми робимо вживу, ╕ те, що звучить на плат╕вц╕, нарешт╕ об'╓дналося в гармон╕йне ц╕ле, гармон╕йн╕ше, н╕ж було ран╕ше. Я покладаю велик╕ над╕╖ на цей альбом. Зараз ми так само готу╓мо англомовну верс╕ю п╕сн╕ "Л╕тай" ╕ якщо вона викличе ╕нтерес в ╕нших кра╖нах, то в╕дпов╕дно будемо думати й про англомовну верс╕ю альбому.

- Ви вже зна╓те, ск╕льки там буде п╕сень ╕ яку назву отрима╓ альбом?

- Як буде називатися - поки що не зна╓мо. Напевно, альбом отрима╓ назву в останн╕й момент, сам себе назве, як у нас було з "╤ноземцями". Подивимось. Хот╕лося б, щоб там було десять трек╕в. Не забагато й не замало - оптимальна к╕льк╕сть.

- З чим пов'язане те, що звучання стало б╕льш жорстким - з╕ внутр╕шн╕ми зм╕нами чи може, якимись навколишн╕ми процесами?

- Як в процес╕ життя кожна людина краще розум╕╓ себе ╕ ста╓ собою - зна╓ш, такий процес формування особистост╕ - думаю, що ╕ десь на р╕вн╕ "Тал╕ти Кум" в╕дбувся такий первинний процес формування особистост╕ групи. Бо перший альбом був багато в чому експериментальним. Коли н╕чого нема╓ ╕ ти почина╓ш з нуля, то так чи ╕накше ти не зробиш всього. Перша робота була хорошою ╕ вдалою - я ╖╖ дуже люблю - але вважаю, що зараз ми на порядок розвинулися. Зараз ми можемо краще грати, краще звучати, доросл╕ше мислити музично, доросл╕ша виходить музика, доросл╕ше аранжування. Тобто, виходить б╕льш сформована особист╕сть. ╤, перебуваючи в цьому стан╕, ми можемо соб╕ б╕льше дов╕ряти ╕ не боятися робити як╕сь реч╕, як╕ нам хочеться робити.

- Що зм╕нилося п╕сля виходу вашого дебютного альбому - ви стали б╕льш упевнено себе почувати, або, навпаки, розчарувалися, не отримавши того, на що спод╕валися?

- Безперечно, з'явилася впевнен╕сть, ╕ з кожним м╕сяцем я особисто почуваю себе все впевнен╕ше та комфортн╕ше. ╤ все впевнен╕ше почуваю себе в умовах т╕╓╖ команди, з якою працюю. З "Тал╕тою "Кум" я навчилася прост╕ше ╕ спок╕йн╕ше ставитися до всього, що пов'язане з життям групи. Ран╕ше, коли я жила у Львов╕, в мене були групи "Очеретяний кварк" ╕ "Знову за старе", ╕ я дуже особисто сприймала ус╕ под╕╖, пов'язан╕ з групою. Розум╕╓ш, я все це пропускала через себе. Як╕йсь усп╕х - значить, все класно, все супер; якась невдача - це трагед╕я, депрес╕я... Як╕сь проблеми в груп╕ - скаж╕мо, у мене була така серйозна драма внутр╕шня, коли "Очеретяний кварк " отримав запрошення на "Червону Руту-95" ╕ став переможцем у Львов╕, я була в╕дсутня в кра╖н╕ ╕ мала при╖хати т╕льки п╕д ви╖зд на "Червону Руту". Вони мене не дочекалися, по╖хали сам╕, набухалися, вийшли п'ян╕ на сцену грати - ╕ для мене це була величезна особиста трагед╕я. Хоча було очевидно, що у мене другий п╕дх╕д: для них це було хоб╕, а я, як перфекц╕он╕ст, весь час хот╕ла розвиватися, рухатися, робити все краще ╕ краще, я до цього всього ╕накше ставилася. Пот╕м час все розставив на сво╖ м╕сця: вони п╕шли сво╖м шляхом, я - сво╖м, пот╕м в як╕сь моменти життя ми перетиналися, вони казали, що розум╕ють м╕й виб╕р ╕ рад╕ють за мене.

Була також велика драма, пов'язана з групою "Знову за старе", коли у мене стався розкол в колектив╕, ╕ м╕й соратник, з яким ми цю групу починали, ╕ м╕й дуже близький друг, отримавши м╕сце в рекламн╕й студ╕╖ на суперпопулярному льв╕вському рад╕о, сказав, що в╕н не хоче б╕льше прид╕ляти багато часу музиц╕, тому що в нього ╓ зараз в руках реальний шматок хл╕ба. ╤ на момент найб╕льшого п╕дйому групи "знову за старе" в╕н сказав, що б╕льше не буде цим займатися. Якби я тод╕шня була мною тепер╕шньою, я би сказала: "Ок", але шоу маст гоу он" ╕ продовжувала б дал╕. Але тод╕, перед тим як сказати "шоу маст гоу он", я пережила неймов╕рну депрес╕ю, дуже хвилювалася, страждала ╕ приймала все це дуже особисто. Зараз на етап╕ "Тал╕ти Кум" я навчилася ставитися до всього просто як до роботи.

З того моменту, як "Тал╕та Кум" виникла ╕ була представлена журнал╕стам, я прожила в Ки╓в╕ дуже складних три роки, неймов╕рно складних - для мене, як для людини, як для музиканта, для особистост╕... Як╕ мене ковбасили, молотили, ламали вс╕ляко. ╤ коли виникла "Тал╕та Кум", я спочатку з╕ вс╕ма людьми намагалася в першу чергу входити в робоч╕ стосунки. Так само до цього я стараюся ставитися весь час. ╤ тому як╕ б не в╕дбувалися перипет╕╖, я до всього ставлюся в робочому порядку. Як раз це, я думаю, допомага╓ зараз "Тал╕т╕ Кум" весь час розвиватися, зм╕нюватися ╕ рухатись вперед. Я була незадоволена звучанням р╕к тому, ми не могли чогось досягнути р╕к тому, тепер в нас сталися певн╕ зм╕ни, ми зм╕нили ритм-секц╕ю, ╕ зараз в нас ╓ те звучання - власне, жорстк╕ше - якого ми хот╕ли досягти. Не виходить ще щось? - ок, ми не будемо мучитися ╕ переносити це в поле особистих ╕стор╕й. Тому що все це в╕д початку - робота. Мен╕ зда╓ться, що не треба н╕кого виховувати, ламати, в чомусь переконувати... Просто якщо людям комфортно разом працювати, тод╕ ╓ як╕сь результати, тод╕ справа просува╓ться вперед. Я думаю, це головний момент, головний секрет, який дозволя╓ нам весь час ставати впевнен╕шими, кращими, рухатися вперед.

- Ти вже давно у Ки╓в╕ - встигла адаптуватися тут? Чи ще в╕дчува╓ш себе некомфортно?

- Це було на початку. ╤ оце в╕дчуття н комфортност╕, воно було, напевно, в перший р╕к, чи, можливо, два роки, коли я була нереал╕зована. Я мало що розум╕ла, майже н╕кого не знала... А зараз мен╕ тут дуже комфортно, зараз я сприймаю Ки╖в сво╖м р╕дним м╕стом. Зараз, коли я при╖жджаю до Львова, я в╕дчуваю, що я в гостях. В гостях у батьк╕в, в гостях у друз╕в... Я зараз б╕льше вдома тут. Я живу в ки╖вському темп╕, в ки╖вському ритм╕ життя, мен╕ тут дуже комфортно, я дуже люблю це м╕сто - прекрасне, динам╕чне ╕ в той же час спок╕йне, в хорошому розум╕нн╕ цього слова. От Москва - безумне м╕сто. Льв╕в - занадто спок╕йне на сьогодн╕шн╕й день для мене м╕сто. А в Ки╓в╕ як раз дуже хороша, комфортна атмосфера, хороше м╕сто для життя. Плюс - зараз практично вс╕ мо╖ друз╕ тут.

- Говорять, що м╕сто ста╓ р╕дним, коли там у тебе з'являються друз╕...

- Так, так! Сто процент╕в! Я от зараз при╖жджаю до Львова ╕ в╕дчуваю, що дуже багато друз╕в, як╕ для мене ╕ створювали цей св╕т Львова - вони просто вже не живуть у там, як це не прикро. ╢, звичайно, люди, як╕ уособлюють собою це м╕сто, ╕ вони живуть у Львов╕, я рада, що вони лишилися у Львов╕, але дуже багато - роз'╖халися... Так що я, коли йду по вулицям ╕ бачу ╕нш╕ обличчя, я розум╕ю, що це м╕сто вже належить ╕ншим б╕льшою м╕рою, н╕ж мен╕.

- Тебе не бентежить, що м╕ж Юлею М╕щенко та "Тал╕тою Кум" ставлять знак р╕вняння?

- В╕д початку "Тал╕та Кум" - це м╕й проект. ╤ в╕д початку, звичайно, ╓дина р╕ч, яка примусила ╕снувати "Тал╕ту Кум", а не "Юлю М╕щенко" - те, що, по-перше, я не уявляю соб╕ роботи без групи, без енерг╕╖ живого виконання. Я не уявляю соб╕ роботу п╕д фонограму. Завжди, як би це не було складно, я тягнула групу. "Очеретяний кварк", "Знову за старе", "Тал╕та Кум" - це все групи. Вс╕ ц╕ довг╕ роки, що я займаюся музикою, я чула: "нащо тоб╕ ця група, це така проблема, в╕зьми соб╕ сес╕йних музикант╕в або просто зроби фонограму й сп╕вай - що ти паришся?" Але я дуже добре знаю, що якщо працю╓ш з одним музикантом тривалий час, ти можеш щось у ньому розкривати, ╕ навпаки. Це дуже ц╕кавий ╕ захоплюючий процес, коли дек╕лька музичних особистостей створюють щось разом. ╤ саме тому група, а не сес╕йн╕ музиканти - значно ц╕кав╕ше ╕ продуктивн╕ше з позиц╕й музики.

Я в╕д початку знала, що хочу ╕снувати в межах групи, це по-перше. А по-друге, Юля М╕щенко - це та людина, яка ось зараз сидить з тобою ╕ сп╕лку╓ться, яка кожен день вир╕шу╓ як╕сь там справи, д╕лов╕ зустр╕ч╕ ╕ так дал╕ ╕ так дал╕. Коли я на сцен╕, це вираження емоц╕й, це зовс╕м ╕нше. ╤нша сторона мо╓╖ особистост╕. Юля М╕щенко - це людина, яка вчилася у Льв╕вському ун╕верситет╕, писала прозу, любить порозмовляти на теми св╕тово╖ поез╕╖ чи чогось щось. Це людина, яку знають мо╖ друз╕, мо╖ р╕дн╕. А коли на сцен╕ з'явля╓ться "Тал╕та Кум" ╕ я епатую публ╕ку, можу показати "фак" там чи ще щось... Моя бабуся, напевне, впала би без св╕домост╕, якби це побачила... Моя мама, побачивши обкладинку журнала "Молоко", подзвонила мен╕ в Ки╖в ╕ сказала: "Доцю, ти там така роздягнена!" Причому то абсолютно пристойна фотограф╕я, видно т╕льки шматочок живота. ╤ я подумала: "Боже, мама, ти ще не бачила наш останн╕й кл╕п!" Бачиш, це зовс╕м р╕зн╕ реч╕, ╕ "Тал╕та Кум" - це мо╓ артистичне ╕снування. ╤ тем не менше, я все р╕вно залишаюся Юлею М╕щенко, розум╕╓ш? Кр╕м роботи на сцен╕, в мо╓му житт╕ завжди ╓ ще щось. ╤ тому ╕сну╓ ╕ Юля М╕щенко, ╕ "Тал╕та Кум".

- Тв╕й сцен╕чний образ - така стервозна ж╕нка, яка вс╕х "стро╖ть". Наск╕льки цей образ вплива╓ на твою особист╕сть, якщо вплива╓, зрозум╕ло?

- Я думаю, що сцен╕чний образ так чи ╕накше ма╓ бути вираженням якогось архетипу. Вс╕ геро╖ мають якесь сво╓ амплуа. ╢ романтичн╕ геро╖, ╓ злод╕╖. ╢ романтичн╕ сп╕вачки, як╕ уособлюють собою беззахисн╕сть, н╕жн╕сть ╕ цнотлив╕сть. ╤ близьк╕сть цього образа, напевне, зумовлена для них певними обставинами ╖хнього життя. М╕й сцен╕чний образ мен╕ близький, тому що це образ впевнено╖ в соб╕ д╕вчини, яка бачить мету, стара╓ться не бачити перешкод ╕ чогось досяга╓ в житт╕. Це моя маска, яка допомага╓ мен╕ рухатися вперед.

Недавно я розмовляла з╕ сво╓ю знайомою ╕ вона каже: "мен╕ так подобаються пробивн╕ люди, от я не знаю, такими народжуються чи стають?" ╤ я розказала ╖й одну свою ╕стор╕ю. Я в дитинств╕ була неймов╕рно сором'язливою. Була колись така ╕стор╕я (моя хресна мати до цього часу, як згаду╓, то см╕╓ться) - колись ми ╖хали разом в трамва╖ у Львов╕: мама, хресна ╕ я. Я тод╕ вже ходила в музичну школу, ╕ у мене була така велика нотна папка, яка не вм╕щалася в ранець, так що я носила ╖╖ в руках. От я стояла з ц╕╓ю папкою, а трамвай був дуже переповнений - ╕ так сталося, що вона опинилася придавленою якоюсь ж╕нкою до спинки сид╕ння. А я була наст╕льки сором'язливою ╕ закомплексованою, що так ╕ стояла з ц╕╓ю папкою, тримаючи ╖╖ за мотузки, боячись витягнути. ╤ тут траг╕чним чином настала зупинка, на як╕й нам треба було виходити. Хресна виходить, мама виходить, кличуть мене - а я стою ╕ не рушу з м╕сця. Вони не можуть зрозум╕ти - в чому ж справа? Врешт╕-решт вони зрозум╕ли, що, напевно, я за щось зачепилася, ╕ з мамою вдвох мене визволяли в╕д тьот╕... Тобто я була катастроф╕чно сором'язливою. Нав╕ть заходячи в магазин, я соромилася сказати, що би мен╕ хот╕лося купити. Але, зна╓ш -  нав╕ть якщо кота кинути в р╕чку, в╕н попливе, хоч в житт╕ сам би не зробив цього. Коли ти розум╕╓ш, що якщо ТИ цього не зробиш, то за тебе це не зробить н╕хто, приходиться брати себе в кулак, переступати через себе ╕ йти вперед. Може, секрет мого усп╕ху якраз в в╕дсутност╕ тил╕в. Тобто я завжди знаю, що тил╕в нема╓, ╕ мушу рухатись вперед, бо це ╓дина дорога. Тому цей образ мен╕ близький, в╕н мене бадьорить ╕ надиха╓.

- В шоу-б╕знес╕ не можна бути слабким...

Сто процент╕в. Шоу-б╕знес - це дуже жорсткий ╕ жорстокий б╕знес. Тут дуже багато негативу, який треба св╕домо сприймати ╕ розум╕ти. От, скаж╕мо, сьогодн╕ ми сп╕лкувалися з Васею Гонтарським ("Вася Сlub"), обговорювали детал╕ ╖х виступу на презентац╕╖ "Максимального Торчу", ╕ в╕н каже: "Ось, я там чув - про мене таке говорять, таке пишуть... Я так переживаю". А в╕н же ж доросла людина, доросл╕ше мене конкретно. ╤ я йому говорю: "Васю, заспокойся! Це значить, що ти ста╓ш з╕ркою". Тому що завжди на того, хто на виду, люди будуть показувати пальцем ╕ щось говорити. ╤ на жаль, так вже зроблен╕ люди, що вони р╕дко будуть говорити щось хороше. Тому що ╖м завжди хочеться попл╕ткувати, позлословити. До цього треба ставитися, як до частини сво╓╖ роботи. Так само, якщо ╓ як╕йсь негатив - щось там про "Тал╕ту Кум" сказали, написали або десь там не хочуть нас бачити - я завжди говорю сво╖м колегам: "Це - наша робота". Наша робота поляга╓ в тому, щоб кожен день робити щось, щоб "Тал╕та Кум" подобалася людям, щоб ми робили кращу музику ╕ люди любили цю музику. Щоб до нас краще ставилися. В цьому ╕ поляга╓ наша робота... Це жорсткий б╕знес, але зате в ньому ц╕каво.

- Розкажи трохи про зб╕рку "Максимальний Торч". Як╕ музиканти прийняли участь в ╖╖ запису ╕ як все почалося?

- "Максимальний Торч" - це перша зб╕рка, яка, спод╕ваюся, стане початком ц╕ло╖ сер╕╖ "Максимально торчових" зб╕рок. За основу ми беремо творч╕сть команд, як╕ працюють з компан╕╓ю "Максимум Музики". Ми намага╓мося представити т╕ команди, як╕ на сьогодн╕шн╕й день ще не мають сформованих альбом╕в, чи ще не готов╕ видавати альбом. Зац╕кавити споживач╕в участю у зб╕рц╕ б╕льш в╕домих ╕ б╕льш розкручених артист╕в, як╕ вже випустили диски, ╕ оформити вих╕д ц╕╓╖ зб╕рки в межах живого концерту-презентац╕╖. Наша компан╕я "Максимум Музики" стара╓ться в першу чергу звертати увагу на команди, як╕ роблять хорошу як╕сну музику, яка гра╓ться вживу. Це для нас дуже важливий принцип. ╤ "Максимальний Торч" буде презентац╕╓ю "живих" можливостей ус╕х наших виконавц╕в.

- Це будуть сезонн╕ зб╕рки чи як вже вийде?

- Була така думка, що ми будемо робити ц╕ зб╕рки сезонними. Власне, зараз ця зб╕рка прив'язана до осен╕ - на обкладинц╕ зображений стиглий кавун, то му що ос╕нь - час кавун╕в.

- "Руш╕йною силою" першо╖ зб╕рки стала "Тал╕та Кум", хто виступатиме "паровозом" наступно╖?

Побачимо. В будь-якому випадку я рада, що кр╕м нових ╕ зовс╕м нових виконавц╕в, яких приваблю╓ ╕м'я "Тал╕ти Кум", щоб працювати з компан╕╓ю "Максимум Музики", зараз у нас починають складатися стосунки ╕з в╕домими виконавцями - я маю на уваз╕, в першу чергу, Мар╕ю Бурмаку, з якою, я думаю, ми зробимо не один ц╕кавий проект. Перша ласт╕вка нашо╖ сп╕впрац╕ - це всеукра╖нський тур Мар╕╖. У не╖ два роки тому вийшов суперусп╕шний альбом "Mia", - ми якраз познайомилися, коли вона писала цей альбом. Зараз, в межах туру, Мар╕я показу╓ у десяти м╕стах найкраще, напрацьоване з пер╕оду альбому "Mia". Дал╕, я думаю, ми будемо працювати ╕ над ╖╖ подальшими проектами.

- А чи бували у тебе так╕ випадки, коли, скаж╕мо, чу╓ш якусь чужу п╕сню чи бачиш як╕йсь виступ ╕ - руки опускаються, мовляв, "нав╕що я в цьому б╕знес╕, в мене все р╕вно так гарно не вийде"?

- Таке було ран╕ше, коли був етап максимал╕зму. Було таке: "Боже-боже, чому в мен╕ не два метри зросту, я ж н╕коли не зможу грати в баскетбол ╕ взагал╕ - нав╕що жити?". Ну, щось под╕бне, я думаю, бува╓ у вс╕х. Я маю на уваз╕, коли ти дивишся на когось ╕ гостро в╕дчува╓ш свою недосконал╕сть. Але пот╕м це перероста╓ в ╕нше, це перероста╓ у впевнен╕сть, що кожна людина в житт╕, в╕дчуваючи св╕й шлях, може досягти багато чого. ╤ спостер╕гаючи за усп╕хами ╕нших, я не можу сказати, що вони мене розстроюють. Навпаки, надихають, тому що я бачу, що кожен, хто працю╓, в╕н розвива╓ться, в╕н творить неймов╕рн╕ реч╕. Я дуже поважаю ус╕х людей, як╕ працюють у сво╓му напрямку, ╕ це мене надиха╓ до сво╓╖ роботи. ╤ завжди, коли у нас в╕дбуваються як╕сь складн╕ моменти, я навожу приклад в╕домих особистостей, мовляв, ╖м також було колись складно. Але вони зараз краще, н╕ж тод╕. ╤ ми зараз кращ╕, н╕ж, скаж╕мо, р╕к тому. Тобто, занепаду сил чи депрес╕╖ н╕коли не бува╓, дивлячись на усп╕хи ╕нших. Навпаки.

- Художникам завжди дуже важко зак╕нчити свою картину, тобто зрозум╕ти, що вона вже зак╕нчена ╕ б╕льше не треба жодного мазка. Коли ти розум╕╓ш, що п╕сня готова?

- Це дуже складне питання. От зараз у нас дилема - деяк╕ п╕сн╕ з першого альбому дуже хочеться переробити, тому що група п╕шла вперед у музичному розвитку, ╕ деяк╕ реч╕ нам здаються просто прим╕тивними ╕ недосконалими. З одного боку н╕бито ╓ в╕дома п╕сня, яку люди знають ╕ люблять в такому вигляд╕, як вона ╓, з другого - нам хочеться щось в н╕й зм╕нювати. Мен╕ зда╓ться, що дуже важливо завжди знаходити як╕йсь баланс. Напевно, це просто внутр╕шн╓ в╕дчуття гармон╕╖. Якщо щось звучить гармон╕йно, це в╕дчуваю я, це в╕дчува╓ група. Ми ж працю╓мо разом, я можу скеровувати напрямок, але я стараюся не дом╕нувати. ╤ я дуже рада, коли мо╖ музиканти вносяться ╕де╖, ╕ слава Богу, що в них ╓ ╕де╖. Мен╕ зда╓ться, що усп╕х групи - якраз у тому, що р╕зн╕ люди варять сво╖ ╕де╖ в одному котл╕ ╕ виходить щось ц╕каве. Вже напередодн╕ другого альбму нам хочеться щось м╕няти в п╕снях першого, а що буде, коли ми п╕д╕йдемо до п'ятого альбому? Я завжди згадую групу "Eagles", яка все життя одну п╕сню - "Отель Кал╕форн╕я" - гра╓ нота в ноту! Вони - геро╖. Як це ╖м не набрида╓?... Але зовс╕м усе зм╕нювати... Я пам'ятаю Земф╕ру на "Тавр╕йських ╤грах", коли люди чекають х╕т╕в, а вс╕ х╕ти, як╕ людям подобаються, перероблен╕ наст╕льки, що зм╕нений нав╕ть настр╕й п╕сн╕: з весело╖ та бадьоро╖ - на пов╕льну й меланхол╕йну... Можливо, так╕ експерименти варто залишати експериментами: виконати програму один раз, чи переробляти одну п╕сню. Бо все-таки загальну атмосферу та настр╕й, мен╕ зда╓ться, треба збер╕гати, зм╕нюючи т╕льки як╕сь др╕бн╕ детал╕.

- А ви можете соб╕ дозволити вийти на сцену - скаж╕мо, в рамках якогось фестивалю - ╕ не виконати жодного свого х╕та? Побудувати сет т╕льки з нових п╕сень?

- У нас був под╕бний експеримент на фестивал╕ "Рупор" в Ялт╕. Ми з╕грали там рекордну к╕льк╕сть - три нов╕ п╕сн╕ з п'яти, як╕ нам дозволили з╕грати. А треба врахувати, що на фестивал╕ виступали "монстри" ╕ часу молодим групам давалося небагато. На той час жодна з тих п╕сень ще не була в ротац╕╖. Але ми вважали, що так буде правильно ╕ виконали ╖х. Я не знаю, наск╕льки це було врешт╕-решт правильним, але - себе ми порадували.

- Як ти вважа╓ш, у груп╕ повинна бути демократ╕я, чи все ж повинна бути людина, як╕йсь стержень, щоб збирала вс╕ ╕де╖ докупи?

- В╕д початку "Тал╕ти Кум" я знаю, чого я хочу, я несу в╕дпов╕дальн╕сть за результат ╕, слава Богу, ми руха╓мося вперед. Це значно краще, н╕ж було в "Очеретяному кварку" чи "Знову за старе", де було дуже багато демократ╕╖ ╕ в результат╕ все топталося на м╕сц╕ й не рухалося вперед. Я знаю, чого я хочу, ╕ в якихось моментах я дуже жорстка. ╤ дуже багато ╓ момент╕в, в яких я, мабуть, ╕ нестерпна. Я дуже складна в робот╕ в якихось принципових моментах. Мене навчило життя, що треба в якихось речах бути дуже жорсткою, ╕накше н╕чого не вийде. В попередн╕х проектах з чолов╕чими колективами було багато непри╓мних ситуац╕й, за як╕ мен╕ дос╕ соромно, коли музиканти робили сво╓, а мен╕ пот╕м доводилося червон╕ти. Б╕льше я такого допустити не можу. Тому, що стосу╓ться якогось напрямку розвитку ╕ решти, за що я несу в╕дпов╕дальн╕сть, я достатньо принципова. Хоча, звичайно, я завжди прислухаюся до думки оточуючих.

От, скаж╕мо, з п╕снею "Л╕тай" ми дуже довго радилися, мен╕ здавалося, що треба стартувати з ╕ншо╖ п╕сн╕, але я прислухалася до думки оточення ╕ тепер вважаю, що це було правильним. Але якщо йдеться про як╕сь поточн╕ реч╕, то, звичайно, ма╓ бути демократ╕я. Тобто я повинна задавати напрямок розвитку ╕ створювати правильн╕ схеми - алгоритм роботи. Щоб була ч╕тка схема, щоб була дисципл╕на, щоб люди в╕дчували свою  в╕дпов╕дальн╕сть. Але, кожна людина повинна бути творчою в сво╓му напрямку роботи. ╤накше людин╕ не буде ц╕каво працювати. ╤ ╕накше н╕чого не буде. Дай Бог, щоби в команд╕ набралися люди, як╕ хот╕ли б само реал╕зовуватися саме в ц╕й команд╕. Моя задача - створити хорош╕ умови для ц╕╓╖ самореал╕зац╕╖, щоб ╕м було по кайфу працювати.

- Останн╓ питання. Чи в╕риш в прикмети ╕ чи може таке статися, що ╕з-за яко╖сь погано╖ прикмети в╕дмовишся вийти на сцену?

- Стосовно того, щоб в╕дмовитися вийти на сцену - не знаю. Я не знаю, що повинно було б трапитися, щоб я в╕дмовилася вийти на сцену. Щось дуже серйозне, мабуть. Я стараюся в╕дпов╕дально ставитися до сво╓╖ роботи, а сцена для мене - це робота. Якщо люди чекають групу ╕ щось таке в╕дбува╓ться, ну навряд чи я могла б дозволити соб╕ в╕дмовитися вийти на сцену.

╤нша р╕ч, що прикмети або сигнали, як╕ до нас приходять, - я абсолютно в них в╕рю и намагаюся до них прислухатися. Я вважаю, що весь час людина отриму╓ безл╕ч п╕дказок, просто потр╕бно навчитися вс╕ ц╕ п╕дказки бачити ╕ читати. ╤ був пер╕од в мо╓му житт╕, коли я не бачила цих п╕дказок. Мене життя провело через ряд таких ситуац╕й, випробувань, помилок, для того, щоб я зрозум╕ла, що треба бачити ц╕ п╕дказки ╕ ╖м в╕рити, жити зг╕дно з цими п╕дказками. Я стараюся на них зважати ╕ до них прислухатися. Треба бути в╕дкритою до всього нового людиною. Я думаю, що в кожного з нас ╓ знайом╕, як╕ "знають все": "я розумн╕ший, найкращий, я знаю все". Все р╕вно найдеться щось нове, що по кайфу впустити до свого життя. Я - в╕дкрита людина.